Храм Святого Дмитрія УГКЦ, що у Рясне-Руському, збудували у XIX столітті. У часи СРСР церква пережила переслідування та мало не була знищена, допоки наприкінці 1990-х років, вже за незалежної України, знову відкрила двері для прихожан. Отець Зіновій Курилець, настоятель храму, розповів журналістці “Рясне News” про його історію, особливості та сучасні традиції.

У 2024 році минуло 170 років з дня збудування храму. У 1946-1947 роках останнім настоятелем, перед тим, як влада СРСР її закрила, був отець Олексій Зарицький, якого 27 червня 2001 року Папа Іван Павло ІІ зарахував до лику блаженних. За “совєтів” отця Олексія Зарицького заарештували і відправили на покарання у концтабір у Казахстан, де він і помер. Сьогодні блаженний похований на території храму.

“Через те, що наша церква була замкнута, то вона тут фактично руйнувалася. Не можна було не тільки відправляти Богослужіння, а навіть ремонтувати храм. І поскільки ту стару первісну бляху, якою була накрита наша церква, постріляли, то через дірки від куль затікала вода, через що всередині сипалася штукатурка. Через це храм був у аварійному стані. Крім того, вікна були побиті, і сюди навіть залітали птахи і на іконостасі робили собі гнізда.. І оскільки люди тоді з великим ентузіазмом, з захопленням взялися за відбудову України, то також в першу чергу і за відбудову церкви. Люди Рясне-Руського тоді поставили умову, що вони не будуть працювати в колгоспі, якщо їм не дозволять служити в церкві. Такого страйку тодішня комуністична влада перелякалася і дозволила проводити Богослужіння, лиш би люди працювали. І так було, поки колгоспи не розвалилися”, – розповів отець Зіновій.

Храм був не лише відбудований після руйнувань, а й суттєво добудований — орієнтовно втричі. Через тривалу перерву в богослужбовій діяльності та занепадхраму, було проведено комплексне оновлення: встановлено нові вітражі й іконостас, а також придбано образи та ікони, плащаницю та інші церковні речі, оскільки попередній інвентар, як встановили представники храму Святого Юра, не становив жодної мистецької цінності.

“Хочу підкреслити, що церква – це не є той будинок, в якому ми знаходимось. Церква – це є організація людей, котрі однаково хрещені і однаково моляться. Тобто ми. Церква, то не є музей. То є постійна організація, котра має Благодать Божу. А які там є предмети, коли їх видали і намалювали, – то не так важливо. В деяких церквах хваляться архітектурним стилем чи відомими іконописцями, а до тих церков ніхто не ходить. Там ті храми не тільки невідвідувані – їх руйнують”, – зазначив священник.

Він додав, що сьогодні храм Святого Дмитрія відвідують значно менше прихожан. Спочатку люди почали менше відвідувати Літургію через Covid-19, який розпочався 5 років тому. Тоді під наглядом поліції й церковних представників до храму могли зайти не більше 10 відвідувачів. У 2022 розпочалася повномасштабна війна. Частина чоловіків Рясне-Руського стала на захист України. Священники мають список 150 військових парафії, за яких постійно у церкві моляться. Крім цього, внаслідок війни частина парафіян храму виїхали за кордон.

Щонеділі Божественні Літургії відправляють двічі, і на кожній співає хор. Крім церковного, є ще хор “Ополяни”, учасниками якого є співаки, що виступають в Народному домі Рясне-Руського та в інших селах на свята.

Празник у храмі припадає на День святого Дмитрія, який цього року, за новим календарем, припадає 26 жовтня.

“Люди тепер не святкують так урочисто, так багато, як це було перед війною. Тому і на празник, і на інші свята в нас є збірки для воїнів, і ми це святкуємо значно скромніше”, – поділився отець Зіновій.

Сам священник вже кілька років виготовляє окопні свічки, які разом з продуктами передає українським захисникам. Також школярі та вчителі Рясне-Руського ліцею плетуть маскувальні сітки, збирають кошти під час благодійних ярмарків і разом з батьками випікають солодощі, що регулярно також передають захисникам. Крім цього, благодійні ярмарки проводять і біля храму.

“Наша церква є в першу чергу для того, щоб людей навчати, допомагати, а особливо в такий тяжкий, трудний, трагічний час в період війни. Тому наша громада активно співпрацює із волонтерами. Ми збираємо гроші для допомоги воїнам. Деякі нам дали подяку, деякі усно подякували. Крім цього, ми допомагаємо тим парафіям, що розбудовуються у Східній Україні”, – зазначив священник.

Як і в інших церквах, на Різдво у храмі діє вертеп, а на свято Святого Миколая діти одержують подарунки.

“Громада за церковні гроші постійно купує і солодощі, і якісь скромні подаруночки для дітей. А до малозабезпечених пенсіонерів, котрі є одинокими, не мають дітей,  також робимо подарунки. Від нас недалеко є село Страдч, де є відпустове місце. І ми разом з парафіянами регулярно туди їздимо. А також запрошуємо на Різдво, особливо, дітей зі Східної України, які декілька днів провадять різдвяні святкування”, – розповів Зіновій Курилець.

Крім цього, щороку на Великдень при храмі проводять гаївки.

Для дітей у церкві проводять катехизацію і готують до першої сповіді, яку проведуть влітку. Також отець Зіновій у Рясне-Руському ліцеї відвідує дітей та вчителів.

“В нашому храмі служить отець Володимир Помірко. Він має вже таку вироблену традицію – запрошує сюди волонтерів, в тому числі й з духовної семінарії, які провадять тут “Канікули з Богом”. То буває тиждень, буває два тижні, поїздка в Карпати. Отець Володимир дуже нам допомагає і своїм досвідом, і тим, що він любить дітей і працює з батьками для спільної користі як самих дітей, так і дорослих. От недавно ми мали поїздку до Страдча, куди брали також дітей. Ну і влітку також будемо планувати поїздку до Зарваниці і, можливо, Почаєва”, – розповів священник.

Варто додати, що отець Зіновій Курилець – колишній вчитель української мови та літератури, християнської етики та історії.

“Мені було важливо передати дітям знання, бо батьки не могли того зробити. Батьки самі за совєтських часів не вчилися того. Церковна література була заборонена й рідкісна, а й якщо деякі старші люди зберегли те довоєнне видання, то воно для наших теперішніх часів було не таке вже й актуальне. Тому церква має обов’язок навчати дітейпрактичного застосування тих  знань  в житті”, – розповів отець Зіновій.

Сьогодні він як священник постійно працює з учнями не лише Рясне-Руського ліцею, а й інших шкіл. Крім цього, отець Зіновій написав і видав книгу “Порадник християнської родини”, яку можуть читати не лише молодята, а й подружжя, яке прожило разом вже чимало років.

“В церкві Святого Юрія я веду підготовку наречених до подружнього життя, то та книжечка саме по програмі тих подружніх навчань. То є перша частина. Друга частина – про виховання дітей. І я цю книжечку пропоную також в нашому ліцеї, в нашій церкві. Люди купують її і мають, так би сказати, такий скромний підручник. Статистика підтверджує, що віруючі люди менше скоюють злочинів, менше розлучаються, менше спиваються і є значно менше наркоманів, ніж у невіруючих людей”, – додав священник.