Львів готується до впровадження реформи старшої профільної школи, яка в Україні стартує у 2027–2028 роках. У понеділок, 2 лютого, у місті відбулося публічне обговорення ключових змін, передбачених реформою, а також напрацювань щодо формування прогнозованої мережі ліцеїв. До обговорення долучилися представники міської влади, освітяни, батьки учнів та депутати.

Із 2027 року в Україні запроваджуватимуть профільне навчання у старшій школі — для учнів 10–12 класів. Це завершальний етап реформи “Нова українська школа”, яка реалізується з 2018 року. Її основна мета — підвищення якості освіти та створення умов для свідомого вибору учнями профілю навчання відповідно до власних інтересів і майбутніх освітніх або професійних планів.

“У Львові функціонує 128 закладів загальної середньої освіти, у яких навчається близько 90 тисяч дітей. Це означає, що реформа старшої профільної школи торкнеться дуже великої кількості львів’ян — учнів, батьків і педагогів. Очевидно, що за таких масштабів досягти 100-відсоткової згоди всіх сторін неможливо. Водночас саме тому ця реформа є надзвичайно відповідальною та потребує виваженого й поступового впровадження. Хочу зазначити, що така система, яка є зараз, існує лише в росії та білорусії. Ми ж рухаємося до європейської школи. Наше завдання — проводити ці зміни обережно, з урахуванням різних позицій і з постійним діалогом із батьками, педагогами та громадою, розуміючи, що це одна з найбільш масштабних освітніх трансформацій для міста”, — зазначив Андрій Закалюк, директор департаменту освіти та культури ЛМР.

учнів та педагогів у зв’язку з упровадженням реформи старшої профільної школи. Окрім цього, представники департаменту освіти та культури Львівської міської ради анонсували проведення окремих зустрічей із батьками та педагогічними колективами кожного закладу освіти, щоб детально пояснити зміни, які безпосередньо стосуватимуться конкретних шкіл у громаді.

З 2027 року у Львівській громаді всі заклади загальної середньої освіти матимуть чітку класифікацію. Передбачено функціонування початкових шкіл, де навчатимуться учні 1–4 класів, гімназій, які охоплюватимуть навчання учнів 1–9 або 5–9 класів, а також ліцеїв. Ліцеї працюватимуть у різних форматах — як заклади І–ІІІ ступенів (1–12 класи), ІІ–ІІІ ступенів (5–12 класи) або виключно старшої школи (10–12 класи). Водночас ліцеї матимуть профільне спрямування — академічне, наукове або спеціалізоване. На перехідний період також передбачені ліцеї, які згодом трансформуються у гімназії. Перелік таких закладів наразі формується.

Навчання учнів початкових і середніх класів буде максимально наближеним до місця проживання. У кожному мікрорайоні громади функціонуватимуть початкові школи та гімназії, що дозволить зберегти принцип доступності освіти для наймолодших дітей і уникнути тривалих щоденних доїздів. Учні 1–4 класів і надалі навчатимуться у початкових школах або гімназіях, а учні 5–9 класів здобуватимуть базову середню освіту в гімназіях, де також відбуватиметься підготовка до подальшого профільного навчання у ліцеях.

Перехід до нової моделі освіти відбуватиметься поступово. Початкові та середні класи поетапно виводитимуть з академічних ліцеїв ІІІ ступеня, що дозволить учням, які вже навчаються у школах, завершити навчання у звичному для них закладі. Школи, в яких не передбачене навчання учнів 1–4 класів, не здійснюватимуть набір до перших класів, однак діти, які вже там навчаються, зможуть завершити навчання без переведення.

Суттєві зміни очікують на учнів старшої школи. Починаючи з 10 класу, старшокласники не вивчатимуть повний перелік предметів, як це відбувається зараз, а формуватимуть індивідуальні освітні траєкторії, обираючи курси відповідно до своїх інтересів і планів щодо подальшого навчання чи професії. Після завершення 9 класу учні зможуть вступати до академічних, наукових або спеціалізованих ліцеїв, а також до професійних коледжів. За даними Львівської міської ради, вже нині близько чверті львівських школярів після 9 класу обирають заклади професійно-технічної освіти, і цей показник має тенденцію до зростання.

Для вступу до ліцеїв іспити не є обов’язковими, однак у разі високого попиту та обмеженої кількості місць заклад освіти може запровадити конкурсний відбір. Десятий клас у ліцеях буде адаптаційним: упродовж цього року учні матимуть можливість остаточно визначитися з обраним напрямом навчання та, за потреби, змінити профіль. У 11–12 класах передбачене поглиблене вивчення профільних предметів, що дозволить учням цілеспрямовано готуватися до вступу у заклади вищої освіти та зменшити потребу у додаткових заняттях поза школою.

Наукові ліцеї працюватимуть із фокусом на поглиблене вивчення природничих, математичних, технічних і гуманітарних наук, а також розвиток дослідницького мислення. Освітній процес у таких закладах поєднуватиме загальноосвітню підготовку з роботою над науковими проєктами, співпрацею з університетами, науковими установами та залученням педагогів із науковими ступенями. Такі ліцеї орієнтовані на учнів, які планують пов’язати своє майбутнє з наукою, дослідженнями або інноваційною діяльністю.

Спеціалізовані ліцеї зосереджуватимуться на розвитку здібностей учнів у визначених напрямах, зокрема у сфері спорту та мистецтва. До освітнього процесу залучатимуть профільних педагогів, тренерів і митців. Навчання у таких закладах обиратимуть учні з вираженими здібностями або стійкою мотивацією до розвитку у відповідній галузі та подальшого навчання у фахових закладах.

Академічні ліцеї забезпечуватимуть профільне навчання для учнів 10–12 класів із поглибленим вивченням обраних предметів. Профілі охоплюватимуть мовно-літературний, суспільно-гуманітарний, мистецько-креативний, інженерно-технологічний, економічний, спортивний, STEM-напрями та інші.

Паралельно у Львові триває розвиток системи професійної освіти. У місті функціонують 16 закладів професійної освіти, які проходять модернізацію відповідно до потреб ринку праці. В межах реформи покращується матеріально-технічна база, створюються сучасні майстерні та навчально-практичні центри, що дає змогу учням раніше розпочати опанування професії та впевнено виходити на ринок праці.

Незалежно від обраного типу ліцею, для всіх старшокласників обов’язковими залишатимуться українська мова і література, математика, історія, англійська мова, фізична культура та предмет «Захист України».

Для шкіл, які не отримають статус ліцеїв, суттєвих змін не передбачається. Вони функціонуватимуть як початкові школи або гімназії без старшої школи. Водночас заклади, розташовані у віддалених районах громади, де навчатимуться учні з 1 по 12 клас, майже не відчують змін.

Під час формування мережі профільних ліцеїв у Львівській громаді враховували низку критеріїв. Зокрема, йшлося про територіальну доступність закладів, можливість забезпечити навчання дітей різного віку у межах мікрорайонів, стан матеріально-технічної бази, кадрове забезпечення, безпеку будівель та відповідність санітарним і технічним вимогам. Окрему увагу приділяли транспортній доступності — зручності доїзду громадським транспортом і можливості організації підвезення учнів.

“Підготовка до цієї реформи почалася не сьогодні — насправді про неї говорять уже понад сім років. Саме ті діти, які навчаються за логікою реформи, нині є учнями сьомих класів у всіх школах міста. Практична підготовка до цього етапу тривала 4–5 років. Упродовж цього часу аналізувалися різні сценарії: рахували кількість дітей, вивчали територіальну доступність, під’їзди, підходи до закладів, можливості шкіл і громад. Ми заздалегідь розуміли, що до цього етапу доведеться прийти, і свідомо готувалися до нього. Відповідно до державної концепції, повноцінний запуск реформи запланований на 1 вересня 2027 року. Наступний навчальний рік стане пілотним, а вже згодом реформа має запрацювати в повному обсязі”, — зазначила голова комісії освіти і науки Львівської міської ради, депутатка Вікторія Христенко.

Зміни в організації освіти є актуальними, оскільки модель «1–4 класи — початкова школа, 5–9 класи — гімназія, 10–12 класи — ліцей» вже довела свою ефективність у більшості європейських країн. Безперервність навчання забезпечується не прив’язаністю учня до одного закладу, а логічною послідовністю освітніх етапів, орієнтацією на потреби учнів та високою якістю навчального процесу на кожному рівні.

За результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології у 2024 році, проведеного на замовлення МОН та проєкту DECIDE серед понад 80 тисяч респондентів, 72% учнів 10–11 класів погодилися б навчатися у більш віддаленому закладі за умови покращених умов навчання та організованого підвезення.

Реформа враховує освітні, соціальні та психологічні особливості старшокласників і передбачає більшу автономію закладів освіти. Це дає змогу відходити від класно-урочної системи, організовувати навчання у змінних групах та викладати курси протягом декількох місяців, а не протягом усього навчального року.

“Добре, що між нами є цей діалог. Якщо серед учителів і батьків виникають запитання чи занепокоєння, це означає, що їм не байдуже і що ці зміни справді важливі. Саме це нас об’єднує. Найперше реформа дає учням свободу вибору — можливість зосередитися на тих предметах і напрямах, які їм справді цікаві та важливі для майбутнього. Водночас вона створює умови для того, щоб педагоги працювали з дітьми, які свідомо зацікавлені у навчанні й розвитку в обраному напрямку. Саме свобода вибору учня є ключовою ідеєю та центром цієї реформи”, — розповідає Ігор Хворостяний, керівник Офісу впровадження Нової української школи при Міністерстві освіти і науки України.