У вівторок, 28 травня, о 12:00 на подвір’ї ліцею №94 відбудеться урочисте відкриття 5 пам’ятних меморіальних таблиць загиблим у російсько-українській війні військовим.

Меморіальні таблиці відкриватимуть Андрію Киричу, Василю Сущуку, Андрію Гупці, Володимиру Хитруну та Григорію Іванюку. Всіх охочих запрошують вшанувати пам’ять цих 5 полеглих військових.

Андрій Кирич народився 17 листопада 1990 року. Навчався у Ліцеї №94 Львівської міської ради. У 2008 році здобув професійно-технічну освіту за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів III-го розряду» у Вищому професійному училищі №29 міста Львова.

У мирний час обіймав посаду експедитора у філії “Львів-Молоко” Приватного акціонерного товариства “Тернопільський молокозавод”. Згодом працював менеджером-експедитором у Товаристві з обмеженою відповідальністю ”Мегафрукт”.

Захоплювався рибальством, вів активний спосіб життя: багато часу проводив на природі та у подорожах. Обожнював піклуватися про тварин, особливо, котів. Безмежно кохав свою дружину та мріяв про сина.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації активно займався волонтерською діяльністю і допомагав у забезпеченні порядку у своєму місті. У січні 2023 року став на захист Батьківщини до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Андрій загинув 25 жовтня 2023 року. У чоловіка залишилися дружина, рідні та друзі.

Василь Сущук народився 20 жовтня 1978 року. Навчався у ліцеї №94 Львівської міської ради. У 90-х роках проходив військову службу у місті Коломиї Івано-Франківської області.

У мирний час був приватним підприємцем.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно вступив до лав окремого загону спеціального призначення “Азов” Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Згодом боронив державу у складі військової частини А3449.

Брав участь у рятувальних спеціальних місіях до металургійного комбінату “Азовсталь” у місті Маріуполь Донецької області. Був одним із 72-х бійців, які десантувалися на завод.

Андрій Гупка народився 11 жовтня 1987 року. Навчався у ліцеї № 94 Львівської міської ради. Закінчив Львівський технікум м’ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій. Після навчання у 2007-2008 роках служив у складі військової частини А4150.

З 2014 року виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України та 73-го Морського центру спеціального призначення імені кошового отамана Антіна Головатого Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, добровольцем вступив до територіальної оборони, з 13 липня повернувся до лав батальйону “Айдар”. У полеглого залишилися мама, дружина, 3-річна донька, сестра та хрещений син.

Володимир Хитрун народився 12 грудня 1975 року. Навчався у Ліцеї №94 Львівської міської ради. Закінчив Державний навчальний заклад “Ставропігійське вище професійне училище міста Львова” (тоді – Професійно-технічне училище №17).

Протягом 1994-1996 років проходив військову службу на посаді сержанта у місті Сімферополь. У мирний час працював за кордоном у будівельній сфері. Захоплювався автомобілями та зброєю.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини. Боровся із загарбниками у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України. Був головним сержантом-командиром міномета.

У Володимира Хитруна залишилися дружина, троє синів та сестри.

Григорій Іванюк народився 19 березня 1979 року в селі Майдан Львівської області. Згодом родина переїхала до Львова. Навчався у Ліцеї №94 Львівської міської ради. Згодом здобув професійно-технічну освіту. У мирний час працював у будівельній сфері та взуттярем.

Протягом 2015-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-морських сил Збройних Сил України.

Григорій Іванюк вважав своїм особистим обов’язком боронити державу від окупанта. Із початком повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання на східному напрямку у складі 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України. На фронті опанував професію бойового медика.

У Героя залишилися батьки, дружина, двоє дітей, сестра та брат.