У статті використано матеріал журналу “Локальна історія”, авторства Ілька Лемка.

Ще до кінця 1970-х околиця Львова — Рясне — була дуже популярним районом. Там, на місці колишніх боліт, а тепер новобудов, можна було вигідно обміняти або продати квартиру, тому що навпроти будинків була барахолка.

На заході Кам’янки, у районі вул. Прокоповича і Ковалика, проходила межа між містом і Яворівським районом. У 1960-1970 роках тут щонеділі функціонував промтоварний ринок – знаменита львівська «Барахолка», де можна було купити все, що було недоступним в умовах вічного радянського товарного дефіциту.

Щонеділі барахолка в Рясному ставала оазою капіталізму у країні соціалістичної торгівлі — на неї з’їжджалися тисячі людей.

“…Особливого значення в умовах тотального дефіциту в СРСР набула у Львові величезна барахолка, яка розташувалася наприкінці вулиці Шевченка (початок Рясне) Очевидці згадують, що то був популярний ритуал “їхати на барахолку” в неділю на закупи. Крім того, це було місце для обміну інформацією.

Не завжди своє можна було продати, але іноді можна було щось обміняти. Якісь речі на якісь продукти. Було дуже скрутно, дуже тяжко”(із газет та спогадів).

Там можна було купити все й побачити раніше не бачені речі, але передовсім туди їхали по модний одяг, насамперед джинси, серед інших і по підробки-“самопали”, які втулювали необізнаним невдахам. Барахолку нібито влада й засуджувала, міліція влаштовувала рейди-полювання на спекулянтів.

Фото: Facebook сторінка “Львів стародавній – фото, відео та історії”

Газета “Львовская правда” періодично запитувала “Чи потрібна нам барахолка?”, але через неписану популярність знищити її було важко.

Вже потім на зміну їй у центрі Львова, позаду театру ім. М. Заньковецької, виникла “скупка”. 

Сьогодні на місці колишньої барахолки стоять новобудови, а сучасне Рясне стикається з новими викликами.