Ландшафтний заказник “Торфовище Білогорща” знаходиться між мікрорайонами Рясне, Білогорща та Левандівка. Його популяцію складає чимала кількість рідкісних тварин та рослин. Проте місцеві кооперативи судяться з Львівською міською радою щодо території заказника. Яка цьому причина та чому заказник “Торфовище Білогорща” є важливим, розповіла активістка Наталія Кузьма.

Спільними зусиллями мешканців кількох мікрорайонів, Львівської міської та обласної ради, а також Зимноводівської сільської ради вдалося встановити межі сучасного заказника “Торфовище Білогорща”.

Сьогодні на його території ростуть близько 42 видів рідкісних рослин та мешкають 25 видів тварин, частина яких занесена до Червоної книги України. Серед жителів тут можна побачити болотну європейську черепаху, лучного деркача, велику очеретянку, горностая, тхора лісового. А нещодавно у заказнику загніздився червонокнижний сірий журавель. Це підтвердив орнітолог Андрій Кійко, що у цьому році проводив дослідження території.

“Щоб ви зрозуміли цінність – цей птах не просто рідкісний і захищений охоронними документами, його популяція в Україні різко зменшується. Завдяки тому, що вдалось зберегти територію як природоохоронний об’єкт, тут живуть косулі, лосі, лисички, зайчики, популяція птахів в Заказнику більше 50 видів”, – розповіла Наталія Кузьма.

Тварини живуть у природних умовах. Завданням міста та активістів, за словами Наталії, є не дати цю територію забудувати, забруднити. Необхідно залишити її у тих межах, які є, і поставити огорожу, щоб люди розуміли, що тут природоохоронний об’єкт.

“Зрештою це вимоги життя у ЄС, а ми ж туди плануємо вступати. Також болотні угіддя – це саме ті території, які зараз у світі оберігають найдужче, бо запаси прісної води критично зменшуються. Проте є ряд незгодних, які вважають, що місту більше потрібні кооперативи, а згодом і нові житлові будинки та торгові центри”, – додала Наталія.

В 2020 році Рясне-Руська сільська рада, незадовго до приєднання села до Львівської ОТГ, прийняла рішення про передачу 15 га ландшафтного заказника в приватну власність. Землю отримали гаражні кооперативи, засновані після створення самого заказника, приблизно за місяць до роздачі земель, серед власників яких – чимало родичів колишніх чиновників Рясна-Руської сільської ради чи бізнесменів з інших міст України. Претенденти вказані у документах. 

“Ця історія з забудовою розпочалася саме тоді. Користуючись цим моментом переходу, вони, порушуючи законодавство, в екстремальні терміни корупційними схемами розпродували землі, які могли, для того, щоб скористатися ситуацією, поки вони ще впливають на ці рішення. Щодо земель в заказнику, то є кілька відкритих кримінальних проваджень цього незаконного продажу землі”, – розповіла активістка.

Сергій Яременко, голова офісу Рясне-Руської громади, розповів, що “Торфовище Білогорща” є давно нанесеним на карту.

“Тодішня Рясне-Руська сільська рада наполягала на тому, що ці землі завжди належали Рясне-Руському і що ніякого заказника там не було. І тому депутати сільради наприкінці своїх повноважень роздали ці землі під гаражні кооперативи та людям під ділянки”, – зазначив Сергій Яременко.

Додамо, що Емілії Смокоровській, колишній голові Рясне-Руської сільської ради, повідомили підозру через незаконну передачу кілька земельних ділянок землі у приватну власність.

У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, кооперативи подали до суду, щоб анулювати рішення Львівської обласної ради про створення ландшафтного заказника “Торфовище Білогорща”.

Тоді Львівській обласній раді вдалося виграти цей суд. До захисту інтересів новоствореного заказника долучилися Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, представники комітету Національної асоціації адвокатів України із земельного, аграрного та двокілевого права, громадськість та мешканці Львова, які зібрали необхідну кількість голосів для петиції про збереження унікальної природної території, як місця відпочинку для містян.

Сьогодні триває останній суд щодо збереження всієї території унікального заказника від забудови.

“З погляду природи, цей заказник виконує дуже важливу роль для міста, оскільки абсорбує шкідливі випари від заводів та машин і допомагає місту зберігати відносно чисте повітря, вологість. Завдяки цьому нам, що живемо довкола заказника, не потрібні кондиціонери в кожному будинку. Якщо цей заказник забудувати, то повітря, популяція тварин і рослин – все це буде змінено і може дуже сильно відобразитися на якості житті в місті”, – зазначила жінка.

Активістка готує колективне звернення до міського голови Андрія Садового, щоб попросити пришвидшити стан розгляду справ щодо збереження заказника.

“Після перемоги в судах межі заказника виведуть в натуру, огородять межі, поставлять вишки для спостереження за птахами, розроблять екскурсійні стежки та інформаційні стенди. Місце також безцінне для пізнавальних прогулянок чи просто побути в тиші та спокої, подихати чистим повітрям”, – додала Наталія. 

Сергій Яременко розповів, що сьогодні мешканцям тут буде складно діяти.

“Заказник є і буде. Всі рішення про роздачу земель будуть скасовуватися через суди. Звичайно, шкода людей. Люди дійсно надіялися, що отримають цю землю і будуть мати якийсь клаптик городу чи будівництва. Але, на жаль для них, в правовому колі це було неправильно зроблено”, – завершив голова офісу Рясне-Руської громади.