Цієї неділі, 5 травня, українці святкують одне з найбільших релігійних свят у році – Воскресіння Христове, або Пасху. У кожній церкві до цього свята готуються по-різному. Про те, як відбувається приготування, яких традицій дотримуються віряни та як проходитиме сам Великдень у храмі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла, що на вул. Лукасевича, 15, розповів отець Мар’ян Білокур, священнослужитель церкви.

Під час Великого Посту у храмі щодня двічі на день проводилася хресна дорога на 14 стацій. На території церкви знаходяться 14 хрестів, тому кожну стацію проводили біля одного з цих хрестів.

Отець Мар’ян розповів, що у Страсну П’ятницю відбулася театралізована Хресна Дорога, яку підготували діти, що відвідують катехитичну школу, спільно з вчителями.

“Деякі сценки театралізували, щоб в такий спосіб якось наблизити те, що було дві тисячі років тому, щоб воно стало ближче до нашої душі, до нашого серця, щоб і рани Ісуса промовили до нас”, – розповів священник.

За його словами, на парафії проводяться реколекційні науки, під час яких віряни можуть прийняти до свого серця Слово Боже, задуматись, застановитися, що в житті потрібно змінити.

“Можливо, є якийсь важкий гріх, над яким треба працювати, просити Господа Бога ласки, щоб звільнитися з нього. Вірні, крім того, що слухають Слово Боже, обов’язково відбувають Великодню Пасхальню Сповідь. Це є обов’язок всіх вірних. Тому ми повинні старатися ніколи не занедбати той наш святий обов’язок. Можемо це порівняти до прибирання нашого дому. Якщо людина дуже рідко прибирає у своєму домі, помешканні, ми розуміємо, який це буде безлад, який це буде бруд. Так само душа людини, якщо її не очистити, якщо та душа людини не збуде в собі щирий жаль, покаяння, якщо вона не пізнає свої помилки, вона не зможе ніколи змінитися, вона не може ніколи йти тою дорогою правди за Христом”, – зазначив священнослужитель.

Вже завтра, 4 травня, у храмі з 16:00 до 19:00 щогодини освячуватимуть великодні кошики. Зазвичай це відбувається біля церкви або в саду, оскільки освятити сво кошики приходять багато вірян.

“Вони стають у велике коло, знімають з кошиків рушники, і священик починає урочисте коротеньке пасхальне послуження. Він зачитує молитву на освячення паски і різних страв. Відтак інші священики, які також посвячують, йдуть обкаджувати кадилом кошечки і всі страви, які є у кошиках. Це символ молитви, приємної Господу Богу. І відтак священики йдуть благословляти і кропити. До кошечків вірян зазвичай також священнослужителі кладуть образки. Іноді вірні також з собою приносять і кладуть образочок, тому що це теж символ присутності Господа Бога. Ці страви благословляються для того, щоб подякувати Господу, який зароджує плоди землі, який нам дає всі ці страви на пожиток, а також, щоб прославити Господа”, – зазначив отець Мар’ян.

Він розповів, які найважливіші страви зазвичай є у великодніх кошиках вірян та що вони означають:

  • паска – пасхальний хліб, який символізує Ісуса, оскільки на Тайній вечері Ісус сказав: “Я є хлібом життя”;
  • яйце – символ життя, оскільки, як сказав священик, з яйця народжується життя;

“В українського народу є чудовий звичай – розписувати яйця, які ми називаємо “крашанками”. Їх ми кладемо поряд із паскою”, – зазначив отець Мар’ян.

  • м’ясні страви;

“Дотримуючись посту, віряни стримували себе від споживання м’ясних страв. Додам, що навіть коли великодній кошик освятили в суботу, то їсти освячені продукти, тим паче м’ясо, все ж варто в неділю. Незважаючи на те, що під час освячення в суботу ми співаємо “Христос Воскрес”, не варто забувати, що у Велику Суботу Ісус Христос все ще лежить у гробі”, – додав священник.

  • масло;
  • хрін;
  • сир.

“В кошик кладуть і цибулю, і часник, і редиску. Бачив такий звичай. Іноді кладуть і ніж. Освяченим ножем потім розрізатимуть паску та інші освячені продукти”, – розповів отець.

Особливим атрибутом для великоднього кошика є вишитий рушник з написом “Христос Воскрес”. Також декорують його вишиваними писанками чи іншим святковим декором.

В багатьох областях України є звичай, коли до великоднього кошика ставлять свічку і під час освячення запалюють. В Галичині такої традиції не було. Тут був інший звичай: після Пасхальної Великодньої Служби, коли родина сідала за великодній сніданок, то голова сім’ї запалював свічку, молився, співав “Христос Воскрес”, складав побажання і ділився свяченим яйцем.

“Свічка – це символ світла, тепла і любові. Вона символізує Ісуса Христа, який є світлом для всього світу. Також зі свічкою пов’язана цікава історія: щоб запалити свічку під час великоднього сніданку, люди іноді брали її в четвер після обіду. В страсний четвер відправляються так звані страсті, тобто читання 12 Євангелій, в яких розповідається про терпіння Ісуса Христа. Свічки запалювали під час страстів і з цими запаленими свічками йшли додому. На саму Пасху, під час великоднього сніданку, її запалювали на столі”, – розповів отець Мар’ян.

Щодо Великодніх Богослужінь, то перша Божественна Літургія розпочнеться у суботу о 19:30. Наступні Богослужіння відбуватимуться на Великдень у неділю, 5 травня, де продовжуватимуть освячувати кошики. Про це детальніше можна дізнатися за посиланням.

“У нас колись Богослуження починалося з 9 години вечора і тривало десь до 3-4 години ночі. Сьогодні ми не можемо так зробити, оскільки вірні не можуть бути присутні в час комендантської години, і тому ми робимо швидше”, – поділився священник.

Він розповів, що у неділю, 5 травня, після Воскресної Вечірньої, яка відбудеться о 16:00, в парафіяльному саду храму молодь під проводом вчителів готує гаївки.

“Ми взагалі планували залучити всіх, хто бажає, навіть стареньких людей, щоб вони нас щось навчили нового. Їм трохи важко, вони стидаються. Але маю надію, що приєднаються, бо до нас мають приїхати гості з іншої парафії, із села з Яворівщини, і старші люди можуть показати чи заспівати гаївки, яких, можливо, ми не знаємо. Це важливий елемент, тому що це доповнює сам день Великодня”, – поділився отець Мар’ян.

На кінець розповіді священик привітав всіх парафіян та християн зі святом Великодня.

“Ще прийде час, і правда переможе. Ще прийде час, і темряву переможе світло. Христос — це Цар. Це Цар всього світу. Він всім керує і управляє. Ісус Христос завжди бореться за тих, хто надає правду. Нехай світле Воскресіння Христове ввійде в кожне серце, в кожну душу, в кожну українську родину. І прошу Ісуса Воскресного, за що ми завжди молимося на Службі Божій: Ісусе, поблагослови нашу українську землю, дай нам перемогу. Уділи нам миру і спокою, якого ми так довго чекаємо. Тому зичу благословенних, щасливих, мирних цих свят Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Христос Воскрес! Воістину Воскрес”, – привітав отець.