У 2021 році у Рясне-Руському запрацював Офіс Львівської громади. Завідувачем сектору “Офісу Львівської громади у селах Рясне-Руське та Підрясне” Сергій Яременко став у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення. Про те, що за цей час вдалося та планують зробити у селі, про ландшафтний заказник “Торфовище Білогорща” та про волонтерську діяльність Сергій Яременко розповів журналістці “Рясне News”.

Першим завідувачем сектору “Офісу Львівської громади у селах Рясне-Руське та Підрясне” був Богдан Іванусь. Однак коли чоловіку запропонували роботу у Львівській міській раді, то він висунув кандидатуру Сергія Яременка наступним на посаду завідувача, яку погодили.

“За цей час нам вдалося, на жаль, не дуже багато, що б хотілось зробити. Звичайно, війна ввела свої корективи. На сьогодні ми маємо незакінчений стадіон зі штучним покриттям, але він є в належному стані. Ми підписали угоду з ЛКП “Спортресурс”, що будемо цей стадіон дотримувати в чистоті, у порядку, організовувати на ньому футбольні турніри на таких засадах, щоб діти нашої громади могли тут займатися. Але за це ми маємо його впорядковувати, тому що він не є введений в експлуатацію”, – поділився Сергій Яременко.

Серед інших проєктів, які вдалося втілити у Рясне-Руському, є:

  • пандуси до адміністративної будівлі села;
  • спільно з харківською філією “Philip Morris”, яка на час війни працює в Рясне-Руському, відремонтували укриття в адміністративній будівлі;
  • перенесли відділення пошти з 2 на 1 поверх будівлі для зручності людей з інвалідністю;
  • відремонтували вулиці Степана Бандери та Залізничну;
  • оновили кінцеву зупинку міського маршруту №61;
  • освітили ряд вулиць;
  • створили відпочинковий простір з лавками та клумбою біля Рясне-Руського ліцею;
  • встановили 8 дитячих майданчиків на баланс Залізничної районної адміністрації;
  • відремонтували та встановили 32 камери відеонагляду в Рясне-Руському та Підрясному, а також 64 камери у кооперативах біля Підрясного.

Керівник офісу зазначив, що це основні проєкти, які вдалося втілити у життя.

У Народному домі Рясне-Руського, та й у громаді зокрема, займаються дозвіллям дітей. До Дня Незалежності для дітей організували подію, на якій хлопчики й дівчатка малювали на прапорах, які привезли волонтери громади. Також тут щороку організовують вертепи.

“Для дітей цього року ми організовували кілька виступів в Народному домі. Ми організовували два вертепи з Рясне-Руського і один з Підрясного, і також до нас приїжджали гості. Ми організували такі виступи вертепів для наших мешканців, і також до нас приїжджали з сусідніх громад та активно долучалися до цих заходів”, – розповів Сергій Яремко.

Серед проєктів, які планують реалізувати у Рясне-Руському та Підрясному:

  • розроблення проектно-кошторисної документації дитячого садка, якого на сьогодні у селі немає;
  • капітальний ремонт на частині вулиці Володимира Великого;
  • “перенести” приміщення туалету в адміністративній будівлі Рясне-Руського з підвалу на 1 поверх та зробити його інклюзивним;
  • поставити світлофор біля торгового центру “М10”, що в Підрясному, на перехресті, де часто трапляються ДТП.

Найважчим для Сергія Яременка у роботі завідувача Офісу Львівської громади у селах Рясне-Руське та Підрясне є комунікація з представниками інших установ у випадках, коли потрібно донести потреби мешканців громади та задовольнити їх.

Також чоловік розповів, яка різниця між Рясне-Руською сільською радою та Офісом Львівської громади у селах Рясне-Руське та Підрясне:

“Сільська рада була окремим органом, який мав свої кошти, депутатів, виконавчий комітет, земельну комісію і т.д. Зараз функції сільської ради виконує Львівська міська рада, ми (Офіс Львівської громади, – ред.) лише направляємо людей у правильне русло, куди їм звернутися, і вирішуємо в міру можливостей питання на місці, щоб не було навантажень. Земельні та бюджетні питання, на жаль, тепер вирішує Львівська міська рада, і було б добре, якби вони прислухалися до наших проблем”.

На питання про те, що Сергій може сказати про діяльність колишньої голови Рясне-Руської сільської ради Емілії Смокоровської, та про те, що їй неодноразово повідомляли підозри у зловживанні службовим становищем для махінацій із землею, чоловік відповів наступне:

“Для цього є правоохоронні органи. Якщо є якісь звинувачення, то правоохоронні органи мають більше досліджувати структуру діяльності сільської ради та голови. Так, до нас неодноразово зверталися і прокуратура, і поліція. Ми надаємо всі документи, які від нас потребують. Знаю, що є кримінальні справи, але на якій вони стадії – невідомо. Люди багато що говорять, але винна людина чи ні, має показати суд. Але як про людину та голову сільради, можу сказати, що пані Емілія дійсно дбала про наше село і робила для нього багато”, – зазначив Сергій.

Крім цього, чоловік поділився своєю думкою про суди щодо ландшафтного заказника “Торфовище Білогорща”, на відновлення якого нещодавно управління екології ЛМР виграло грант на 4,2 мільйона гривень.

“Ідея дуже хороша, оскільки дійсно Львів досить таки глобально забудований. І якщо ми залишимо клаптик якоїсь такої первинності для звірів, для пташок, – це буде гарна ідея. Звичайно, погано, що роздали цю землю і що люди десь мали надію на те, що це буде їхня земля і що вони зможуть там щось робити. І зараз цю землю в людей забирають. Звісно, люди обурені. Але яким чином вони отримали ці землі, має розбиратися прокуратура та правоохоронні органи. Але, як на мене, створення такого заказника – це добре. Однак його треба почистити, оскільки “Торфовище Білогорща” є дуже засміченим. Бо якщо його забруднювали 20 років, а тепер згадали, що таке місце є, то це, на жаль, погано”, – розповів Сергій Яременко.

Також завідувач сектору “Офісу Львівської громади у селах Рясне-Руське та Підрясне” поділився, що у громаді часто проводять різноманітні благодійні ярмарки та події, спрямовані на збір коштів для військовослужбовців.

“Ми не будемо уточняти, скільки військовослужбовців є з нашої громади, але їх є достатньо і немала кількість. Про деяких ми знаємо, про інших – ні, оскільки щодня хтось йде в ТЦК (територіальний центр комплектування, – ред.) і оновлюють дані, а потім когось забирають. Пізніше приходять і повідомляють родичі про те, що син, брат, чоловік служить. Тому чітку кількість не скажу. Багато хлопців пішло на війну в перші дні добровольцями. На жаль, маємо вже 6 загиблих з нашої громади, 3 з яких поховані в нас на цвинтарі. І є 2 безвісти зниклих”, – розповів Сергій Яременко.

На останньому благодійному ярмарку, який проводили 8 вересня волонтери Рясне-Руської громади спільно з Офісом громади та Народним домом, на потреби військових спільними зусиллями вдалося зібрати 250 тисяч гривень.

Зазвичай про проведення у громаді благодійного ярмарку попереджають завчасно в месенджері Viber, на який запрошують волонтерів з інших приєднаних громад та підприємців.

“У нас є волонтери, Валерій і Марія Панібратюки, які з 2014 року дуже багато допомагають безпосередньо, а мешканцям нашої громади – першочергово. Вони завжди допомагають нам, коли ми їдемо на фронт до хлопців, і смаколиками, і будь-чим корисним та важливим. У нас також є дівчата з волонтерського центру ЗСУ “ЛМГО КПЦ “Калина”, які їздять до хлопців і ставлять їм виступи, щоб ті змогли трохи відійти від тієї буденності, яка там є”, – зазначив завідувач сектору громади.

Сергій Яременко разом із Богданом Іванусем щомісяця їздять на передову та везуть військовим те, що ті потребують.

“Ми завжди стараємось їздити як мінімум двоє. Якщо є інші машини, які треба завести хлопцям, то беремо ще водіїв і веземо військовим те, що вони замовляють. Було завезено багато машин і фур. Під час останньої нашої поїздки завезли санітарно-банний комплекс, у якому є 2 душові кабінки, пральна і сушильна машини. Тепер хлопці будь-де, де є генератор, мають теплий душ, можуть привести себе в порядок і випрати свої речі”, – розповів Сергій.

Крім цього, вже 2 роки поспіль спільно з волонтерським вертепом Сергій їздить на передову до військових, особливо з львівських бригад. Як зазначив чоловік, волонтери цієї зими вже втретє планують відвідати військових з колядою.

За свою волонтерську діяльність Сергій Яременко та Богдан Іванусь неодноразово отримували шеврони, тубуси та подяки від підрозділів, яким вони допомагали.

“Тут є майже всі. Це безпосередньо така подяка наших воїнів, ну, й історія, оскільки ти можеш тут втикнути шеврон і сказати, де ти був, коли ти був і з ким ти був. Тому це така подяка від хлопців і згадка для нас”, – розповів Сергій.

У перші дні повномасштабного вторгнення у Львові були сформовані близько 50 добровільних формувань. Командиром добровільного формування Рясне-Руської територіальної громади тоді став Сергій Яременко.

“На початку в нас було 300 мешканців нашої громади, які стояли на блокпостах, проводили патрулювання, об’їжджали територію і були завжди напоготові, бо ніхто не знав, де може вистрілити ворог і куди він може дійти. Тоді була висока ймовірність, що можуть піти з Білорусі. Тому ми з хлопцями об’єдналися, зробили фортифікаційні споруди. Були в нас і перекриті дороги, де ми стояли і вдень, і вночі, і в сніг, і в дощ. І мене як мешканця громади було обрано командиром цього добровільного формування”, – розповів Сергій.

Багатьом людям, які тоді виїжджали за кордон, з добровільного формування допомагали і пояснювали, як краще і швидше проїхати. Під час комендантської години чоловіки постійно патрулювали та пояснювали порушникам причини, чому в цей час доби варто знаходитися вдома.

“Наостанок додам, що, якщо не помиляюсь, були 2-3 випадки, коли на блокпості були затримані громадяни України, які у 2014 році воювали на стороні ЛНР та ДНР. Тоді їх передали Службі Безпеки України, де вже знали, що з ними робити. Загалом, якщо підсумовувати, то основними принципами в моїй роботі є людяність та бажання допомагати мешканцям громади вирішувати їхні проблеми, розвивати інфраструктуру сіл, приєднаної до Львівської МТГ, реалізовувати нові цікаві проєкти, а найголовніше  – максимально використовувати усі можливості задля допомоги нашим мужнім воїнам”, – на завершення додав Сергій Яременко.