“Не забирайте у дітей дитинство”, — директорка школи №92 про новий навчальний рік


Серпень уже у розпалі, а це означає, що до початку нового навчального року залишилося зовсім небагато часу. Для батьків це традиційно період підготовки — потрібно придбати необхідне приладдя та допомогти дитині налаштуватися на повернення до шкільного ритму. Напередодні нового навчального року ми поспілкувалися з директоркою школи №92 Мар’яною Малко про те, як підготувати дитину до школи, на що варто звернути увагу батькам та що важливо знати перед початком навчання.
У розмові також поговорили про підготовку першокласників, адаптацію дітей після літніх канікул та практичні моменти, які допоможуть зробити початок навчального року спокійнішим для школярів і їхніх батьків.
Якщо це майбутній першокласник, то в першу чергу батьки мають розуміти, в яку школу вони хочуть віддати дитину. Після цього батькам та дитині варто відвідати цю школу; поцікавитися, чи є укриття; як функціонує даний навчальний заклад; які є вчителі; познайомитися з адміністрацією; поспілкуватися з директором чи директоркою; розказати про свою дитину, її характер, рівень навченості, яке першочергове завдання ставлять батьки від школи для своїх дітей. І, власне, після цього мати розуміння, чи може дана установа надати освітні послуги, які хочуть батьки для своєї дитини.

Коли батьки приходять до нового навчального закладу, яким цікавляться, то спочатку потрібно розуміти, чи є місце у цьому класі, в який би хотіли дати дитину. Далі школа має дати довідку про те, що бере на навчання нового учня (не першокласника), яку потрібно віднести у той навчальний заклад, в якому ще знаходяться документи. Після цього треба принести до нової школи пакет документів, а саме особову справу та медичну довідку, написати заяву. Якщо принесли документи до школи №92, то ми вносимо все необхідне у відповідні програми, і ця дитина стає учнем нашої школи.
Звичайно, що у портфелику в першу чергу мають бути ручки, олівці, книжки, зошити. Але найперше, що має бути в дитини, — бажання йти до школи. Має бути щире бажання, щоб дитина прокинулась зранку і сказала: “Мамо! Збираємось, бо ми йдемо до школи”. Ось тоді буде все добре. Якщо в дитини немає бажання, якщо дитина не хоче йти до школи, а батьки заставляють, тоді, відповідно, що б не було в портфелі, воно буде некорисним.
Бачимо тенденцію, що багато дітей, особливо молодші школярі, беруть з собою різноманітні іграшки, бавляться на перервах. Дуже багато дітей тут мають своїх друзів, знаходять свої колективи. Приносять іграшки з дому, приносять Lego, приносять книжки і весело проводять час.

Хочу зазначити, що у початковій школі у нас є великі перерви, на яких учні ходять на двір на території школи і гуляють. Якщо вони з дому беруть свої іграшки, то вони теж ними можуть гратися й на повітрі.
Все необхідне у нас є. Книжки друкуються і регулярно надходять до школи. Парти та стільці у нас є, кабінетів вистачає.
Єдине, хочу подякувати адміністрації та всім педагогам, тому що при такій великій кількості дітей ми однаково йдемо у першу зміну. Ми ціле літо працювали, не покладаючи рук, для того, аби відновити навчальні кабінети і посадити всіх школярів у першу зміну. Наразі нам це вдається.

Звісно, щоб все було так, як ми хочемо, — такого нема. Але ми виходимо з тих умов, які маємо. Наразі ніхто не скаржиться, і це “+”.
І ще одне величезне прохання для батьків, для вчителів і для всіх, хто цікавиться життям школи №92. Якщо у людей є питання, і вони не знають конкретної відповіді, але щось десь чули, то нехай вони звертаються напряму до адміністрації школи, а не телефонували на Гарячу лінію міста Львова, оскільки останні не завжди знають, які процеси відбуваються у школі. В нас, українців, є дуже гарна приказка: “Чули дзвін, та не знаємо, де він”. І люди часто, не розуміючи, будучи некомпетентними в питаннях, почули неправдиву інформацію та телефонують на Гарячу лінію міста Львова. Тому велике прохання перед тим, як це робити, зателефонувати на стаціонарний номер телефону нашої школи і уточнити інформацію.
Хотілося би, щоб всі учні мали шкільну форму. Але ми розуміємо, що, згідно чинного законодавства, це є на вибір батьків. В нас є різні учні з різних соціальних категорій, і впровадити шкільну форму так серйозно з 1 по 11 клас ми наразі не змогли, але над цим працюємо. Також ми розуміємо, що кожна дитина має своє бачення, як вона хоче одягатися.
Єдине, ми маємо закуплені футболки з логотипом нашої школи. Тому коли наші школярі чи педагоги їздять представляти інтереси нашої школи, то одягають футболки з логотипом нашого навчального закладу.

Але, якщо бути відтвертою, то у мене є велике бажання, щоб наші учні ходили у шкільній формі. Я, до речі, вивчала це питання. Форми є різні, сучасні, комфортні, з гарних тканин. Але оскільки у школі приблизно 1500 учнів, то це питання обширне. Ми над цим працюємо.
Дякуючи міністрам України та міському голові Львова, а також депутатам Львівської міської ради, з 1 вересня всі учасники освітнього процесу, а це учні з 1 по 11 клас, будуть безкоштовно харчуватися. Тому всі будуть забезпечені гарячими сніданками або обідами. Чому сніданками чи обідами? А тому, що у школі є дуже багато учнів. У зв’язку з тим, що всі будуть харчуватися, будуть зміни у розкладі та більші перерви. Також у дзвінках та часі будуть розділені початкова, середня та старша школи під час харчування, щоб ми змогли винести 280-300 порцій на раз і всіх школярів нагодувати гарячим харчуванням.
Крім цього, на уроках фізкультури буде цикл гри у шахи для середніх та старших класів. І зараз обговорюємо з вчителями фізкультури, щоб на уроках фізичного виховання школярі могли займатися велоспортом. Територія нашої школи дозволяє такі речі. Тому ми працюємо над цим.

Школу №92 реорганізують у гімназію у 2027 році, тобто наступного навчального року. Однак реалізація цієї реформи вже розпочалась, ми до неї ретельно готуємось. А з 1 вересня 2027 року кожна школа буде або початковою школою, або гімназією, або ліцеєм.
Додам, що ті учні, які зараз йдуть у 10 клас, вони закінчать 11 клас у нашій школі й отримають атестат про загальну середню освіту. А ті школярі, які цьогоріч йдуть в 9 клас, наступного навчального року здобуватимуть освіту в профільному ліцеї або “профтехах”. Це вже за їхнім бажанням.
Через реформу старшої профільної освіти двоє вчителів ліцею №94 почали працювати у нашій школі. Дуже цим пишаюся, бо, знаєте, коли є приріст, то ти розумієш, що робиш добре. І маємо дуже багато учнів, що перейшли з ліцею №94 до школи №92. З нами з 1 вересня почнуть працювати Ірина Мацько, яка вже набрала 1 клас, і Ганна Кісько, яка з цілим 4 класом перейшла з ліцею №94 до школи №92. Також до нашого колективу приєдналася вчителька початкових класів Олена Левкович, яка працювала у ліцеї №52. Ми вже з ними на зв’язку ціле літо. Крім того, що Рясне – це такий гарний мікрорайон, де люди одне одного знають, тому ні для вчителів школи №92, ні для вчителів ліцею №94 не було несподіванки, що “от прийшли інші люди з іншої школи до нас”. Насправді вчителі одне одного знають давно, тому вливання відбулося поступово. Ми вже додали нових вчителів до своєї шкільної групи і є з ними на зв’язку. Вчителі та батьки учнів допомагають готувати школу до нового навчального року, за що їм вдячні. Тому в нас гарна співпраця, нормальні відносини. Ну і, звісно, на педагогічній раді перед 1 вересня ми ще раз закріпимо своє таке знайомство.

Сьогодні батьки є дуже відповідальними і хочуть, щоб їхня дитина все знала, все вміла і до 1 класу не лише читала і розв’язувала приклади на подобі “1+1”, а й розв’язувала складні теореми. І в цьому, я вважаю, велика помилка таких батьків, оскільки дитина повинна мати дитинство. Якщо мама з татом ведуть дитину до школи, то всі мають розуміти, що в школі дитину навчать читати, писати, соціалізуватись, дадуть їй всі знання, які їй будуть потрібні у майбутньому.
Батьки дуже сильно переживають: “От моя дитина у 1 класі не вміє читати!”, “От моя дитина не знає букв!”, “От моя дитина не вміє рахувати!”. Та й не потрібно, щоб до 1 класу вона вміла. Це, будь ласка, вже залишіть вчителям. Бо дуже сумно дивитися на картину, коли у класі, в якому є 20 і більше дітей, один учень вже вміє прекрасно читати і рахувати, а інший тільки вчиться.
Тому моя порада батькам: не забирайте у дітей дитинство, дайте їм час погратися, відпочити, поспати, а вже все інше, тобто знання, дадуть у школі. І не треба тривожитися, що хтось вміє читати, а хтось ні. Дайте дітям спокій у дитинстві!
Є випадки, коли діти не хочуть йти до школи. Для того, щоб такого не трапилося, треба дитину заохочувати: привести на територію школи, дати побродити по коридорах, показати всі класні кімнати, познайомити з вчителями, завучами, директоркою, секретарем школи. Тобто дати дитині відчути спокій і розуміння, що дитина у школі є бажана, що тут немає нікого страшного, що тут всі є для того, щоб дитина відчувала себе в комфорті, відчувала себе в безпеці, ну і, відповідно, отримувала знання. Головне — комунікація.
Звичайно, що і в нашій школі були подібні випадки. Вони були, є і будуть. Є різні випадки, є різні діти.
Треба розуміти, що не потрібно чекати тиждень, місяць, рік і більше, коли у дитини назбираються емоції, щоб батьки дзвонили на Гарячу лінію міста Львова. У нашій школі є соціальний працівник, психолог, освітній інспектор, заступник директора з виховної роботи, класний керівник, директорка. Як я вже казала, головним є комунікація.

Якщо дитина прийде до класного керівника (чи до будь-кого з педагогів) і скаже, що її систематично цькують, то ніхто цю дитину не залишить без уваги. Ми всі включимося в цю роботу, вивчимо дане питання, з’ясуємо всі обставини і зробимо так, щоб більше булінгу в цій школі не повторювалося.
Головне прохання до дітей, батьків та всіх учасників освітнього процесу: не приховувати, не мовчати, а приходити і говорити з нами. А ми вже у свою чергу маємо важелі, знаємо, як з такими питаннями працювати, і “розрулимо” будь-яку ситуацію. Не було ще таких випадків, коли ми не втрутилися і нічого не зробили.
В першу чергу хочу всім побажати доброго здоров’я й мирного неба. Як себе налаштуєш, так воно і буде.

Ті, що закінчили школу, нехай пам’ятають, в якій школі вчилися, і нехай приходять в гості. Ми їх всіх чекаємо і за них вболіваємо. І дуже радіємо, коли вони до нас просто приходять поговорити, провідати школу.
Ті, які вчаться, бажаю такого мудрого, доброго, теплого перебування у нашому навчальному закладі, і щоб вони не боялися підходити до нас і говорити про свої потреби. Щоб ми ці потреби знали і реалізовували те, що хочуть учні. Це є головне для нас, для цілої адміністрації та для мене як для директорки. Це комфорт, доброзичливість і гарне бажання йти до школи.
Ну і, звичайно, майбутнім першокласникам бажаю не боятися, не лінуватися зранку вставати з ліжка, не плакати, а йти гарно і чемно до школи.
Для батьків, особливо тих, які віддають своїх дітей до 1 класу: пам’ятайте, що у нашій школі є освітня інспекторка, тому велике прохання не заходити до школи, просто віддати дитину до школи і йти спокійно на роботу. Тут є все для того, щоб дитина почувала себе в комфорті та безпеці.
І в разі якихось питань, пропозицій чи скарг звертатися до мене. Я всіх вислухаю та зроблю так, щоб всім було комфортно.